Художньо-естетичний напрям
Робота з художньо-естетичного виховання та з обдарованими дітьми направлена на вирішення завдань , поставлених цільовими програмами та проектами:
-
Обласний науково-методичний проект «Педагогічні стратегії розвитку
самоефективної особистості в освітньому просторі Нової української школи» 2020-2023 р. Теоретичні аспекти самоефективності»; -
Науково-методична проблема КПНЗ «Центр дитячої та юнацької творчості Металургійного району»: «Розвиток самоефективності вихованців закладу позашкільної освіти на засадах компетентністного підходу»
-
Проблема, над якою працює методичне об’єднання педагогів, відповідальних за художньо-естетичне виховання в школах та керівників гуртків даного напрямку: „Педагогічні умови успішної соціалізації учнів».
Гуртки
декоративно-вжиткового
спрямування
Гуртки
творчої самодіяльності
Завдання художньо-естетичного виховання в ЦДЮТ:
-
реалізація в діяльності основних документів „Концепції художньо-естетичного виховання”, міської комплексної програми з національно-патріотичного виховання «Виховуємо дитину – будуємо країну» для загальноосвітніх та позашкільних закладів на період 2015-2021 роки, Закону України «Про позашкільну освіту»;
-
визначення ідей та напрямів для запровадження перспективного педагогічного досвіду;
-
збереження, розширення та розвиток мережі гуртків, студій, творчих об’єднань за напрямком естетичного виховання;
-
узагальнення та аналіз накопиченого педагогічного досвіду, спрямованих на соціалізацію особистості учня, залучення батьків до співпраці у роботі над творчою особистістю вихованця;
-
формування громадської позиції на заняттях та вибору майбутньої професії, самореалізація вихованців, моніторинг якості навчання та творчої компетентності особистості в умовах позашкільної освіти;
-
векторна направленість роботи керівників гуртків, всіх учасників педагогічного процесу (розробка авторських програм, методичних посібників) на соціалізацію особистості;
-
соціалізація особистості обдарованих дітей шляхом впровадження нових стратегій сучасного суспільства;
-
створення умов для соціалізації особистості;
-
співпраця з закладами освіти та культури, ВУЗами, громадськими організаціями в рамках роботи над обласним проектом «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства»;
-
використання основних стратегій громадянського суспільства у створенні умов для роботи гуртків ДВМ, ОТМ та художньої самодіяльності.
В напрямі декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва робота ведеться у восьми гуртках і охоплює різні види народної творчості та прикладного мистецтва: вишивка, в’язання, аплікація, витинанка, паперопластика, тісто пластика, килимарство, писанкарство, кераміка, скульптура, живопис, графіка та інше.
Виховні можливості музичного, театрального та хореографічного мистецтва завжди були пов’язані з тим важливим місцем, яке займає музика, театр та танець в системі мистецтв, а творчість -- у контексті людської діяльності загалом завдяки унікальній здатності мистецтва виражати, перетворювати, моделювати людські емоції та почуття у всій багатобарвності та різноманітності.
Актуальність театрального мистецтва в системі засобів художньо-естетичного виховання в зв’язку із загостренням проблеми виховання цілісної особистості, оскільки театр є вираженням комплексного художнього погляду на оточуючий світ. Театр виконує інтегруючу функцію для решти напрямів художньо-естетичного виховання. Включення школярів у театральну діяльність є неоцінимим з огляду на громадянське становлення особистості, ефективним шляхом морально-естетичного виховання: театральна творчість сприяє формуванню спостережливості та уважного ставлення до оточуючого світу, людей, здатності до співчуття і співпереживання, готовності до співдії.
Хореографічна діяльність сприяє формуванню просторових уявлень, розвитку музичних та образотворчих здібностей (через створення костюмів, гриму, атрибутів танцю), загальному фізичному розвиткові вихованців, виточуючи красу рухів, пластичність тіла, правильність постави, гармонійність жестів, культури поведінки загалом.
У хореографії запрограмована багата структура соціальної діяльності. Танець, що є видом мистецтва, у практиці позаурочної діяльності доцільно розглядати і як специфічний засіб спілкування, і як засіб формування загальної та естетичної культури, і як засіб згуртування вихованців у спільноту на грунті інтересу до танцювального мистецтва.
